Ця фраза з інавгураційної промови Франкліна Делано Рузвельта не виходить із моєї голови. Як і суть цієї всієї промови. І під враженням від неї я гортаю сторінки книги «Промови, що змінили світ» – і потрапляю на виступ Мартіна Лютера Кінга «У мене є мрія»...
Міркую:
У цей час всеохоплюючого страху та байдужості - навіщо я живу? Пандемія, яка захопила 2020-й, прийшла вже майже в кожну сім’ю. Все як у лотереї: кожен тягне свій квиток, квиток – пройшов або помер.
Думки ведуть до розуміння, що всі ми смертні! І не має значення статус, вік, віра... А якщо в цьому лотерейному квитку написано: «смерть»? Що тоді? Минає трохи часу – і вже всі забули, що жила така людина. Який вона залишила слід? Від цього залежить, наскільки довго ми пам’ятатимемо її.
Навіщо я живу?
«Що за питання! Щоб заробити багато грошей, купити будинок, машину – і ні в чому собі не відмовляти», – скаже більшість.
А чи правда це? Чи просто нав’язаний нам стереотип?
«У певному сенсі, світ – великий брехун. Він показує вам, що обожнює гроші та захоплюється ними, але в результаті усе виявляється не так. Він каже, що найголовніше – слава і популярність, але це не так, ні. Світ захоплюється добротою і бажає втримати її, не впустити. Він захоплюється чеснотою. Зрештою, свої вищі почесті він віддає щедрості, чесності, сміливості, милосердю, вжитим на благо талантам, які роблять світ кращим. Ось чим він насправді захоплюється. Саме про це ми говоримо в надгробних промовах, тому що це важливо. Ми не говоримо: «Багатство – це те, що завжди відрізняло Джо». Ми говоримо, якщо є привід: «Турбота про людей – це те, що завжди відрізняло Джо».
Пеггі Нунан «Життєвий урок», Wall Street Journal 21-22 июня 2008 р.
Так що ж виходить: краще жити у злиднях, у боргах і в пов’язаних із ними проблемами? Аж ніяк!
Давай уявимо, що у тебе є стільки грошей, скільки тобі хочеться, ти можеш робити що хочеш, проводити час, як тобі подобається. Що тоді ти будеш робити? Тобі не потрібно вставати рано-вранці і йти на роботу, і вчитися не потрібно – можна днями безперервно спати, гуляти, бачитися з друзями та просто насолоджуватися життям!
Але чи надовго тебе вистачить? Тиждень-два, місяць... і прийде час, коли закладений у тебе потенціал захоче вийти назовні. Адже в кожному з нас є щось унікальне, те, що в нас закладено Богом, те, заради чого Він нас створив. Саме в нас є те, чого хтось в цьому світі дуже потребує!
Усі ми знаємо історію з Біблії про Адама і Єву і пам’ятаємо момент, коли вони згрішили. Але згадаємо, що говорив Бог Адаму і Єві до того, як вони не послухали Його.
Бог передав їм у володіння всю землю, всіх, хто на ній живе, все, що на ній росте, все, що Він створив. Він доручив піклуватися про це.
О, світ змінився! Він став складніше, турбот додалося, та й людей вже більше семи мільярдів! Так. І ми стали потребувати один одного ще більше!
Ми живемо в той час, коли саме наші таланти, наші навички, наші знання і досвід – це відповідь для когось. Саме тому нам захочеться встати з дивана! І хтось згадає, що вчився на лікаря, щоб рятувати людей. Або став адвокатом, щоб була справедливість. І кожна написана картина або просто приготована вечеря буде зроблена із задоволенням.
Можна сказати: «Я нічого не хочу робити! Для чого жити?» Можливо, ти ще не знайшов себе або просто повсякденні турботи і рутина життя поховали в тобі цілі і мрії. Життєвий досвід, розчарування і біль стали непереборними перешкодами...
Це той момент, коли ти можеш прийти до Бога з питанням, для чого ж Він тебе створив, що такого унікального і неповторного є саме в тобі.
Він – твій Творець, і у Нього точно є відповідь!